Потихеньку

 Доброго дня.а може й вечора.Це не суттєво, бо мова про клапті,а про них можна навіть і вночі.Я намагаюсь шити свою ДД.Виходить в мене не швидко. але я не зупиняюсь.Не швидко тому що я багато часу присвячую вивченню мови, а для мене це не легко,роботу та хатні справи ніхто не відміняв.А ще інколи хочеться доторкнутися до прекрасного.Тож по порядку: про хатні справи не буду ,то проза.Робота то просто робота.А про прекрасне трохи покажу.Вихідними були в Мехелені.Це невелике, але дуже чудове місто між Антверпеном та Брюселем.

Дуже сподобалось місто:тихе та старовинне.Фотографій зробила багато,але не, всі як зазвичай у мене, вдалі)))

Про вивчення мови:важко але не сдамся)))

Про ДД:важко також,але я наполегливо просуваюсь вперед і вже зшила декілька блоків

Деякі блоки рекордсмени з микроскопічності і тому дуже не швидко шиються.Але скажу вам, що шити ДД це задоволення і медітація,не поспішаючи ,а отримуючи задоволення.Нажаль не вдалося потрапити на клубну зустріч з печворкинями,бо потрапила під зливу і довелося скоріше їхати додому велосипедом.Сподіваюсь наступну зустріч відвідати,тим більше що маю дещо сфотографувати і показати.

До побачення.