Гуси

 Доброго дня,мої любі.Я жіночка інколи легковажна,але намагаюсь обіцянки виконувати.Тож пишу як і обіцяла про своє нове життя. Дозвольте похвалити себе, я успішно здала іспит з першого модуля мовної школи.Це совсім не значить шо я можу вільно розуміти і розмовляти,але трохи просунулась)))Почалися канікули і я маю час ще раз закріпити вивчене перед другим модулем і трохи часу на улюблене хобі.

Тож про хобі:як я вже казала, я маю змогу спілкуватисяз місцевими печворкинями і була на черговій щомісячній зустрічі з ними .Трохи поясню чому допис має назку "Гуси".Бо тут є гуси ,гуси різні, деякі може і не гуси але схожі.

Останні для печворкинь найцікавіші, чи не так?))А ще тут гарна флора :натуральна та клаптикова

Я вирішила збирати гербарій,жалкую що така думка не прийшла мені в голову раніше.На клубній зустрічі святкували день народження однієї фрау(про вік казати не буду) всім відомо що за вік у жінки не питають)))але вік поважний ,а фрау молодець!

Так виглядає бельгійська десертна кулінарія.Ще був незвичний ,як для мене ,печворкіст

Дуже мені сподобалась ідея одного девайса

Це така саморобна книжка для тимчасового компанування блоків,сторінки чергуються,одна прозора з фатіну інша з чогось на зразок фетру , на який можна тимчасово викласти блок і накрити для фіксації фатіном, все надійно збережено.Думаю зробити таку колись, зручно для зустрічей,або шиття на природі.

Ці роботи розвішані на всіх вільних місцях,і вільних місць вже нема.Тож наступного разу покажу інші роботи місцевих майстринь.

Всім дякую за увагу,примаймося,тим більше, що історія з Байрактарами засвідчує що ми можемо не мало))Хай щастить.

Потихеньку

 Доброго дня.а може й вечора.Це не суттєво, бо мова про клапті,а про них можна навіть і вночі.Я намагаюсь шити свою ДД.Виходить в мене не швидко. але я не зупиняюсь.Не швидко тому що я багато часу присвячую вивченню мови, а для мене це не легко,роботу та хатні справи ніхто не відміняв.А ще інколи хочеться доторкнутися до прекрасного.Тож по порядку: про хатні справи не буду ,то проза.Робота то просто робота.А про прекрасне трохи покажу.Вихідними були в Мехелені.Це невелике, але дуже чудове місто між Антверпеном та Брюселем.

Дуже сподобалось місто:тихе та старовинне.Фотографій зробила багато,але не, всі як зазвичай у мене, вдалі)))

Про вивчення мови:важко але не сдамся)))

Про ДД:важко також,але я наполегливо просуваюсь вперед і вже зшила декілька блоків

Деякі блоки рекордсмени з микроскопічності і тому дуже не швидко шиються.Але скажу вам, що шити ДД це задоволення і медітація,не поспішаючи ,а отримуючи задоволення.Нажаль не вдалося потрапити на клубну зустріч з печворкинями,бо потрапила під зливу і довелося скоріше їхати додому велосипедом.Сподіваюсь наступну зустріч відвідати,тим більше що маю дещо сфотографувати і показати.

До побачення.

Dear Jane

 Всім доброго дня.Сьогодні моя розповідь про неочикуване.Я ,як кожна притомна печворкиня,чула про відомий квілт "Dear Jane".більше того,неодноразово бачила спільні проєкти які закликали до участі.Але я завжди реально оцінювал свої можливості:хто я і де Джейн)))Тому навіть не збиралась порушувати цю тему.Але у Бога на мене свої плани!

Пані Марія,моя хрещена в бельгійському печворку при нашій зустрічі не лише показала свою  Dear Jane й подарувала мені велику коробку з   .... шаблонами до неї!

я навіть не одразу второпала про що це,бо мало не розплакалась від тої доброзичливості яку бельгійці до нас виказували.

До цієї коробки додалось ще оце

То б то я не маю жодного шансу НЕ шити Dear Jane .Особливо коли я побачила наскільки ретельно підготовані шаблони

Кожен блок в окремому пакуночку,підписаний і розфарбований.

Скільки блоків міститься в тій коробщі я навіть не рахувала)))Буду шити потихеньку.

Тим більше що люб'язні бельгійці надали мені все необхідне для цього.

Серед подарованого було з десяток вже зшитих блоків .Тож я продовжую .

З цих 12 моїх лише 4,але я не зупиняюсь)))Поки що бракує різноманітних клаптиків але то діло наживне.

Вирішила ,що частину блоків використаю на чохол для машинки.Моя  Dear Jane буде подякою Бельгії,а для мене символом людяності.Я мушу її сшити як подяку.

До побачення,тримаймося!

Життя

 Доброго ранку,ми з України.Але тимчасово живемо в Бельгії.Сьогодні рівно місяць як ма приїхали в Антверпен,трохи роздивилися навкруги і оговталися.
Напишу вам про наше життя тут і про ту казкову історію яка з нами відбулась.Ще в 2011 році мій чоловік з донькою у Львові познайомився з парою з Бельгії які мандрували Україною. Цікаве знайомство мало наслідки)С початком війни ці люди згадали про нас і запросили до себе.Не братній народ,а саме бельгійці запропонували допомогу!А росіяни не тільки не брати, а й не люди .

Тож ми приїхали,они прийняли нас як рідних.мобілізували друзі,родичей на допомогу нам.Хтось позичив ліжко,хтось ковдру,велосипед та одяг.Сльози стримувати було важко.Зараз ми в процесі отримання документів,без їхньої допомоги я б не впоралась з цим,а з ними вірю в успіх.Одразу скажу:я не збираюсь тут залишатись назавжди,але час не певний і кожен день різний.

З казкового :в якості подарунку їм я привезла клаптикову ковдру.Одразу з'ясувалось що мати друга теж має таке захоплення!І я потрапила в світ бельгійского печворку.

Мені надали машинку,подарували журнали и тканини.І запросили на зустріч печворкісток.Це неймовирний подарунок долі,Геть чужа країна,декілька тижнів перебування тут і я отримала те що асоцеюється   з мирним життям.

З поганого: я не володію нідерландською мовою,це дуже погано,але я вчу.Записалась на курси,але дещо вивчила і сама по підручнику тому ми могли хоч" на пальцях" та порозумітися.

Шиють тільки руками,не поспішаючі та у задоволення,дуже охайні та складні роботи.Вразили мілкоскопи

Бачите наперсток?

маленький блок 2,5 дюйма

Ну це взагалі вище мого розуміння.

Маю купу вражень і інформації,поділюся нею згодом.Думаю що для когось з вас це буде розрадою.

Щонеділі я маю змогу ходити на мітінги з підтримки України,зшила декілька брошок з жовтоблакитним сердечка і подарувала новим знайомим.

Дуже болить серце за Батьківщину,думаю про це нагадувати в блозі буде зайвим,бо хочу трохи позитиву вам подарувати.

Хай щастить.

Безвиз 5

 Всем привет,сегодняшний пост может некоторых читателей удивить или огорчить.но такова жизнь.Я хорошо умею считать и на память не жалуюсь,помню что хештег безвиз имел три поста,а тут вдруг "Безвиз 5"Дело в том что четвертая поездка в Европу была в ноябре,но о ней я не писала((Будапешт прекрасен в любую пору года,а термальные источники  даже лучше чем летом..Речь пойдет о сегодняшнем моем пребывании в Европе.Думаю что среди моих читателей после 2014 года уже нет любителей "рускага мира"но если таковые случайно прочтут этот пост,то я буду рада.

Я снова с сыном в Европе,в чудесной маленькой стране Бельгии,но благодаря кацапии не как турист, а как беженец.Потому что население кацапии решило что не гоже Украине жить так как она хочет.Именно население,не президент(весь мир знает его имя Х..ло).И начали методично гробить мою страну.

Маленькая Бельгия открыла нам свои объятья как родным,хотя братским народом объявила себя совсем другая страна,даже две(пусть они сгорят в аду)

Я всю свою жизнь свободно говорила на языке русском и никогда никто меня не ущемлял за это!Но теперь я не хочу иметь ничего общего с москальщиной .И это мой последний пост на "общепонятном"Свои поймут.Дальше я буду писать на украинском много интересного о моем пребывании здесь.Прощайте.До побачення.

Хочу весны

  Всем привет!Погода не радует пока,но весна идет хоть и медленно,но все же.Эта  работа созвучна цветам за окном:нежная зелень первых листочков.И сам веночек- атрибут весны.

В кабинете я регулярно меняю "экспозицию" Теперь весна!

Всем хорошего настроения !

Уют

 Всем привет!Я немножко "одомашила "рабочий кабинет.

На большие работы нет вдохновения,но не шить не могу.

Всем хорошего настроения.